До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка вихованці дитбудинку «Малятко», якими опікується “Київміськбуд”, власноруч підготували виставку та хореографічну композицію за творами Великого Кобзаря.
Виставка, зроблена дитячими руками, прикрасила б найкращі виставкові зали. У кожній роботі – не тільки дух Великого Кобзаря, а й власне прочитання його поезії сучасними школярами. Найбільше діти дивуються, що і через два століття вірші Тараса Шевченка не втрачають своєї актуальності. А особливо сьогодні.
Хореографічна композиція, картини, вишиті рушники, ляльки-мотанки, квілінг, розпис по кераміці – і все осмислено, з дотриманням народних звичаїв. А у центрі – вишитий бісером портрет Тараса Шевченка. І виготовлені власноруч костюми для виступу.
Підготовка до Шевченківських днів тривала не рік і не два. Адже, щоб створити чудові хореографічні композиції, картини та вишивки, прищепити любов до старовинного побуту, допомогти зрозуміти, хто такий був Тарас Шевченко потрібні щоденні заняття та цікаві розповіді.
Творчість Кобзаря діти вивчають постійно. До цього їх привчила велика шанувальниця його поезії, директор дитбудинку «Малятко» Лідія Литвиненко.
«Все те, що діти намалювали, що зробили своїми руками – і керамічний розпис і рушники, і хореографічну композицію – це так глибинна сила духу передалася дітям, нашим сучасним дітям. Я думаю, як співпало − сьогодні 200 років з дня народження Шевченка «і на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». Ну хто ще так міг сказати»,− говорить Лідія Семенівна.
Майже 40 років всі її турботи й думки про сиріт і вихованців дитячого будинку. Говорить, що без підтримки небайдужих людей важко було б піднімати на ноги «маляток». А відтак, понад чверть століття незмінним помічником для вихователів і дітей залишається Холдингова компанія «Київміськбуд».
«Я дуже вдячна Ігорю Миколайовичу Кушніру, адже зараз настали такі непрості часи, і наче б вже можна було б і не продовжувати нам допомагати, але все триває. За останні два роки зроблено дуже багато, подивіться, наскільки зміцнена наша матеріальна база, і на майданчиках, і в приміщеннях. Коли б не було того транспорту, що вони нам подарували, як би ми могли возити дітей лікувати? Звичайно, основою всьому є держава та її допомога, але те, що робить «Київміськбуд» це сила силенна зусиль, мені є до кого прихилити голову» – зазначає Лідія Семенівна.
На сьогоднішній день у дитячому будинку «Малятко» 48 вихованців, які знаходяться тут на повному утриманні, а також 91 дитина з затримкою психіки (як із повних, так і з неповних та багатодітних сімей), направлена до закладу на корекційне навчання. Над створенням виставки вони працювали всі – від мала до велика. А тому мріють, щоб її могли побачити якомога більше людей. Адже їм є що розповісти, і вони готові поділитися своєю майстерністю. Запрошуйте
