ІГОР КУШНІР: «КИЇВМІСЬКБУД» – ЦЕ СИНОНІМ ПЕРШОСТІ

Ексклюзивне інтерв’ю з Головою правління – президентом Холдингової компанії «Київміськбуд» для журналу Property. Про ринок нерухомості, підхід до інвестора і любов до висоти

 Ігор Миколайович, ви очолюєте одну з найбільших будівельних компаній України. Розкажіть про ваш підхід до бізнесу, за рахунок чого «Київміськбуду» вдається залишатися лідером ринку?

За рахунок багаторічної стабільної роботи і надійності. «Київміськбуд» це синонім першості. Навіть в сьогоднішніх умовах, коли ринок нерухомості перебуває в стані занепаду, ми маємо запас міцності. У роботі більше 50 об’єктів, тільки в цьому році вже почали 5 нових об’єктів, і в планах до кінця року ще десь стільки ж. Нам довіряють 60 років. Можете собі уявити нашу відповідальність? Інвестор знає, що якщо він несе гроші в «Київміськбуд», то абсолютно точно отримає свої квадратні метри. 60 років історії, хороша репутація і на 100% виконані зобов’язання – це ті чинники, завдяки яким компанія залишається першою.

    Ви сказали, що ринок зараз в занепаді. Чи змінилася тактика управління в зв’язку з цим? Як утримуєте проекти?

Орієнтуємося на покупця. Робимо ставку на житло економ-класу, саме воно зараз користується найбільшим попитом. Це не означає, що будуємо тільки його – є кілька об’єктів бізнес-плюс. Ринок диктує правила, ми підлаштовуємось. У деяких будинках є квартири по 26 кв. м і на них величезний попит. Хоча до цього більшість наших «одиничок» були більше 40 квадратів.

Те, що зараз відбувається, призвело до недовіри населення до банків, а нерухомість – найкраща альтернатива депозитам. Інвестор купує не тільки для того, щоб жити. Нерідко аби просто вкласти гроші, які зараз швидко знецінюються.

У всьому світі наслідки будь-якої кризи з успіхом відновлює будівельна галузь. У нас поки цього не зрозуміли. Кількість контролюючих органів перевищує кількість будівельників на майданчиках. Можна контролювати, не заважаючи, але наші так ще не вміють. Позитивні зміни прийдуть лише тоді, коли держава почне допомагати забудовникам. Галузь дає величезну кількість робочих місць, на одного будівельника припадає 7-10 суміжників. Плюс мільйони гривень податків. Може дати і більше, тільки дайте на що спертися.

 

 Чи мав вплив долар на цінову політику компанії? Ціни піднімали?

Ціна у нас зафіксована в гривні і по-іншому не буде. Це і відрізняє «Київміськбуд» – безпосередньо ми не прив’язані до долара, за рахунок чого виграємо у інших будівельних компаній. Так, ми змушені в деяких моментах піднімати ціну, тому що через курс долара дорожчають будівельні матеріали. Але якщо за останній час долар виріс в 3 рази, то будматеріали подорожчали тільки на 60%.

Цікава закономірність – як тільки валюта починає стрибати, кількість продажів росте як на дріжджах. При цьому гроші ми моментально пускаємо в роботу – закуповуємо на них комплектуючі, будматеріали, обладнання, технології, які в подальшому використовуємо без усіляких подорожчань долара. Це дозволяє нам тримати ціну в гривні і залишатися надійним і стабільним забудовником.

   Що робите, щоб інвестор залишався з вами? Є програми лояльності?

Понад усе цінуємо його і не підводимо. Інвестор це наш основний актив. Є знижки до мінус 30%, є розстрочка до моменту введення об’єкта в експлуатацію. Зараз придумали новий механізм, найближчим часом плануємо запустити в роботу. Суть в тому, що людина вкладає в будівництво певну суму під 15% річних. Гарантією є квадратні метри, на які укладається договір. Тобто, людина в будь-який момент може забрати свої гроші з відсотком, або ж залишити квартиру, коли закінчиться будівництво. Поки будинок будується, до моменту отримання документів на право власності, інвестор в будь-який момент зможе забрати вкладене. Це вигідно компанії, тому що у нас завжди буде за що будувати, і людям – їх гроші буду працювати, приносячи пасивний дохід або квадратні метри.

 

      До того, як ви прийшли в «Київміськбуд», чим займалися? Що допомагає зараз так точно відчувати ситуацію?

Займався бізнесом, будівельним в тому числі. Механізм всюди один, не має значення – це особиста справа, чи Холдинг, 80% акцій якого належить місту. Є попит, правильно сформована пропозиція, рентабельність, реклама і вперед. Потреба ринку не виникає в один момент, спеціально навчені люди стежать за цим, моніторять ситуацію. Є зміни, ми реагуємо, і успішно працюємо далі. Моє завдання вчасно поставити мету, далі команда працює самостійно.

      Коли керуєш таким великим Холдингом, напевно, емоційно вигораєш через деякий час. Що робите, щоб з цим впоратися?

Ходжу в гори. Це допомагає звільнити голову від зайвих думок, приходить розуміння що важливо, а що ні. Людині, яка не була там, важко пояснити, що альпіністи шукають. Коли піднімаєшся, має значення тільки теперішній час і сили на наступний крок. Про решту не думаєш взагалі. Після гір повертаєшся з чистою головою.

 

      На яких вершинах ви бували? На найближче майбутнє в планах підкорення є?

Вершини не підкорюють, на них можна тільки зійти і спуститися назад. Едмунд Хілларі сказав колись: «Підкорюємо ми не гірські вершини, а самих себе». Це 100%. Ти борешся і перемагаєш сам себе. Був багато де: пік Корженевської, Хант-Тенгрі, Чоу-Ю восьмитисячник. Усього п’ять семитисячників, і менші вершини – Кіліманджаро, Ельбрус. У минулому році на Кіліманджаро піднімалися разом з сином. Дружина давно зі мною в одній зв’язці, тепер в нашій команді і син, залишилося «заразити» дочку (посміхається).

      Нещодавно на екранах був фільм «Еверест». Здійснювати сходження насправді так складно чи автори картини дещо перебільшили?

Дивився його, там багато деталей, які в реальності відбуваються по-іншому. Складно чи ні, не знаю. Ходити в гори це або дано, або ні. Сходження вчать розраховувати тільки на себе і свої сили. Вони вимотують, але і відкривають нове дихання. На кілька днів вершина стає метою. Не думаєш ні про що, тільки щоб піднятися. А коли зійшов, це одне з найсильніших відчуттів! Так і в роботі. Є мета, в собі впевнений – значить, все вийде.