Понад 3 тисячі столичних “хрущовок” і “сталінок” з вичерпаним терміном експлуатації потребують реновації, понад 100 – кандидати на знесення або капітальну реконструкцію. Будівельники запевняють: до оновлення цілих кварталів застарілого житла столиці варто було би приступити 15 років тому. Чи може ця тема зрушити з мертвої точки і які перспективи у реновації старого житла, KV дізнавалася у провідних столичних девелоперів і експертів.
Ігор Кушнір, Глава правління – президент ПАТ “ХК” Київміськбуд “
Ревіталізація застарілого житлового фонду буде цікава для будівельних компаній при виконанні декількох факторів. По-перше, вона повинна бути економічно вигідною. По-друге, в ній повинно бути зацікавлене місто. Тому що саме від нього залежить декілька важливих моментів реновації. Повинна бути виділена вільна земельна ділянка з чіткими параметрами для можливості будівництва стартового будинку. Тобто, поруч із застарілим житлом повинна бути вільна земля, на який буде побудований перший будинок для переселення жителів застарілого фонду. Після цього можна починати розчищення території з подальшими роботами.
І другий момент – застарілий житловий фонд це також старі зовнішні мережі. На забудовника, який буде здійснювати реновацію, швидше за все, ляже і питання поновлення цих мереж. Тому місто має сприяти забудовникам в цьому питанні.
І одне з важливих питань – виселення мешканців застарілого житлового фонду. Тут основними є два моменти. Перший – згода 75% мешканців. Не всіх 100%, а саме меншу кількість. Другий – заміна площі квартири на рівноцінну або з певним великим коефіцієнтом, але в будь-якому випадку без прив’язки до кількості проживаючих або прописаних осіб. Виконання цих двох критеріїв на законодавчому рівні дадуть беззаперечний успіх.
Якщо оцінювати реальні перспективи реновації в найближчому майбутньому – все залежить від швидкості прийняття законодавчої бази. Ідеальним варіантом серед першочергових територій-кандидатів для реалізації проектів реновації були б відповідальні наступним критеріям: вигідне місце розташування, велика площа території, наявність поруч оновлених основних інженерних мереж. В такому випадку реалізація проекту реновації була б масштабної і найбільш вигідною.
З точки зору вкладення коштів приватного бізнесу найбільш перспективні сьогодні промзони. Лише після них – знесення “хрущовок” і побудова нового житла (з наданням частини квартир “відселенцям”) і тепломодернізація багатоквартирних будинків.
Більше думок читайте в матеріалі: Хрущевки в Киеве: приступят ли в столице к реновации старого жилья