ІГОР КУШНІР: ПОДОРОЖІ – ЦЕ ІНВЕСТИЦІЯ В САМОГО СЕБЕ

Журнал «Фокус» презентував спецпроект «Правила життя успішних українців». На питання бліц-інтерв’ю в рамках проекту відповів і Голова правління – президент ХК «Київміськбуд» Ігор Кушнір.

Чим ви займаєтеся під час польоту?

Найприємніше під час польоту – це те, що не дзвонить мобільний телефон. Є час подивитися відео, пограти в ігри, попрацювати в тиші. Що робити на борту – залежить від настрою. Подорожі – це інвестиція в самого себе. Коли виходить вирватися, обов’язково це роблю.

Чи спілкуєтеся з сусідами? Якщо так, то, як правило, про що?

З сусідом в літаку можна поговорити про все і ні про що. Це ж як попутник в поїзді, якому можна розповісти про що завгодно. Все одно бачитеся вперше і востаннє.

Для Вас має значення, хто командир екіпажу? Чоловік або жінка?

Немає різниці, хто рулить літаком, – чоловік чи жінка. Головне, щоб це був професіонал. Хоча в моєму житті був момент, коли на вертольоті в Непалі ми потрапили в непередбачену ситуацію. За штурвалом була жінка, думаю, саме це нас і врятувало.

Є люди, які бояться літати. Що б ви їм порадили?

Страшно не літати, страшно жити у рутині. Життя проходить, треба встигнути якомога більше побачити. Страх точно не повинен ставати перешкодою до насиченого життя.

З вами відбувалися цікаві історії на борту? Розкажіть.

Був один випадок. Дівчина у не зовсім тверезому стані сіла в бізнес-клас. Виявилося, на чуже місце – у неї квиток в економ був. Пересідати не хотіла ніяк. Стюардесі довелося сказати, що бізнес-клас летить до іншого пункту призначення, тільки таким чином дівчину вдалося пересадити. Напевно, теж літати боялася (сміється).

Ви частіше літаєте один або з дітьми?

По-різному. Хотілося б з дітьми частіше. Але вони вже дорослі, літають самі.

Яка ваша улюблена країна?

Улюблена – Україна! А в плані подорожей цікаво все. Будь-яка нова країна викликає сильні емоції, які можна конвертувати в користь для своєї держави.

Згадайте найбільш кумедний випадок, який стався з вами, коли ви були за кордоном.

Минулого літа ходив на пік Авіценни. Потрапили з другом в сніговий замет, думав все. «Весело» було, як ніколи. Кумедним випадок точно не назвеш, але запам’ятається він на довго.