Чи буде розвиватися державна програма доступного житла, скільки коштуватиме квадратний метр у столиці та інших містах України найближчими роками і чи можлива в Україні іпотека без “непідйомних” відсотків, існуючих сьогодні? Ці та інші питання обговорили учасники круглого столу, організованого Інститутом Горшеніна на тему: «Коли кожна українська родина зможе дозволити собі власну квартиру?»
Ціни на житло в найближчі три роки зростати не будуть. Таку думку висловила начальник відділу супроводу державних програм ПАТ «ХК «Київміськбуд» Ірина Матіяш. «Передумов для різкого коливання вартості квадратного метра, як показує аналіз ринку нерухомості, немає. Власне, ціну диктує кількість покупців, які приходять купувати житло», – сказала вона.
Громадяни активно цікавляться державними програмами доступного житла. Тільки за останній місяць співробітники компанії проконсультували більше 100 потенційних учасників програми здешевлення вартості іпотечних кредитів. Зарезервовано понад 60 квартир і підписано 20 угод.
Цьогоріч під державні програми «Київміськбуд» запланував виділити близько 250 квартир і готовий виділяти більше, якщо буде попит у населення. Загалом, з початку року 10% від кількості проданих квартир компанією, були реалізовані за програмами доступного житла.
Ірина Матіяш пояснила, що на сьогоднішній день «Київміськбуд» бере участь у двох програмах. «Четвертий рік поспіль ми беремо участь у програмі «Доступне житло: 70/30». І якщо у 2010 році було укладено тільки 12 угод, то у 2011 році вже було укладено 350 угод, у минулому році 310 угод. І з кожним роком бажання громадян придбати квартиру за цією програмою зростає».
Два тижні тому «Київміськбуд» підписав угоду з Іпотечним центром у Києві та Київській області на передачу 85 квартир у трьох новобудовах для участі у програмі «Доступне житло 70/30». На сьогоднішній день більшість квартир у цих будинках вже розподілені за учасниками програми.
У програмі «Здешевлення вартості іпотечних кредитів для населення» «Київміськбуд» бере участь другий рік. У 2013 р. Холдингова компанія запропонувала більше 160 квартир в Києві і в регіонах.
«За перший квартал укладено 20 угод, хоча виявили бажання близько 60 осіб. Цифра невелика через зволікання і відмову банків. Найчастіше на заваді стають відсутність коштів на перший внесок і низькі офіційні зарплати, на які орієнтується банк. Все це гальмує розвиток цих програм» – говорить Ірина Матіяш.
Думки учасників круглого столу розділились. Підтримку державних програм і збільшення фінансування відстоював Володимир Денисенко, перший заступник директора департаменту будівництва і житлового забезпечення КМДА. Він повідомив, що на сьогоднішній день у столиці на квартирній черзі перебувають більше 80 тисяч сімей. З початку року 5% (17 тисяч сімей) звернулись до департаменту для участі у програмі «Доступне житло 70/30». Однак, кошти, які виділила держава на компенсацію 30% вартості житла, замалі. 50 мільйонів гривень на всіх бажаючих не вистачить. Тому, на думку Володимира Денисенка, варто було б перерозподілити кошти між програмами, адже «Здешевлена іпотека», вважає він, користується меншою популярністю у населення, а на неї закладено у бюджет 300 млн. грн.
Натомість народний депутат України Геннадій Зубко вважає, що гроші, які держава виділяє на програми доступного житла, варто було б використати на добудову заморожених об’єктів. Він вважає, що найкращим виходом із ситуації, що склалася на сьогоднішній день, буде будування типових малогабаритних квартир, які б держава віддавала в лізинг на кілька років. Він повідомив, що Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики нині готує кілька законопроектів, що сприятимуть забезпеченню житлом населення.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко вважає, що іпотечне кредитування в Україні на сьогоднішній день перебуває у кризовому стані. За його словами, у 2008 році залишок житлових кредитів у банківській системі становив 143 млрд.грн, у березні 2013 роки він скоротився до 61 млрд. грн. До кризи в кредитному портфелі банків іпотека складала 11%, нині – 5-6%.
На стан іпотечного кредитування впливає рівень тінезації економіки. Таку думку висловив адвокат Ростислав Кравець. Офіційні зарплати в країні низькі, і якщо запропонувати позичальнику кредит під 26-27%, який може видаватися тільки в гривні, то скористатися ним громадянин не зможе, адже його зарплатні не вистачатиме, щоб підтвердити свою можливість виплатити такі відсотки. Відповідно, потрібно врегулювати ситуації зі сплатою податків в Україні. Допоки будуть зарплати в «конверті», доти будуть і високі кредитні ставки, вважає він.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко бачить проблему в іпотечному кредитуванні через високі банківські ставки. На його думку, якби в Україні іпотечні кредити видавались населенню під 5-7%, то не було б потреби створювати державні програми. Під такий відсоток громадяни брали б іпотечні кредити активніше, резюмував він.
На заваді іпотечному кредитуванню низька платоспроможність населення, вважає президент Спілки фахівців із нерухомості України Олександр Рубанов. За його даними ціни на житло цього річ досягли історичного мінімуму, і вийшли на рівень весни 2006 року. При цьому індекс цінового очікування перебуває в негативному значенні, на рівні близько 1% на місяць. Але, якщо раніше у Києві за квартал укладалось понад 16 тисяч угод з купівлі нерухомості, то нині лише 500.
Загалом, до єдиної думки учасники круглого столу не прийшли. Але зазначили, що питання забезпечення населення житлом стоїть дуже гостро, і будь-яка ініціатива має право на життя. Адже на квартирній черзі в Україні на сьогоднішній день перебувають понад 1,2 млн громадян.