Віце-президент «Київміськбуд» Світлана Новохацька про те, чому соціальна відповідальність компанії – це невід’ємна частина бізнесу і чому про благодійність потрібно говорити вголос.
– Зазвичай, благодійністю не прийнято хвалитися. Але зараз така непроста ситуація в країні і світі, що говорити про добрі справи варто, як і закликати долучатися до них всіх, хто може сьогодні надавати допомогу. Історія соціальної відповідальності «Київміськбуду» – багаторічна і багатогранна. Це і дитячий будинок «Малятко», який компанія опікується понад 30 років, і ветерани праці, які на довічному утриманні. З початком війни на сході країни, наші будівельники зводили фортифікаційні споруди, допомагали столичному госпіталю, підтримували і продовжують підтримувати благодійний фонд «Крила 8 сотні», який опікується сім’ями загиблих воїнів та ветеранів.
Минулого року до нас звернулись із лікарні імені Павлова з проханням привести до ладу відділення, у якому демобілізовані учасники АТО/ООС проходять комплексну реабілітацію. Завезли до установи понад 200 кв.м. метрів плитки, тепер відділення має зовсім інший вигляд і це також сприяє швидшому одужанню хворих.
Днями до нас звернувся начальник територіального Відділу Міністерства у справах ветеранів України Володимир Примаченко з проханням допомогти утеплити хату особливій жінці. Наталя Булах – військовий лікар, учасниця батальйону «Айдар», пройшла Іловайський котел, врятувала багато життів, навіть оперувала в польових умовах. Для багатьох солдатів на передовій стала другою мамою, а для чотирьох дітей, які втратили батьків – справжньою мамою. Свої діти вже дорослі, онуки підростають, а четверо дітей з непростою долею і складними діагнозами Наталя всиновила і тепер опікується ними.
Компанія і президент «Київміськбуду» Ігор Кушнір не могли залишитися осторонь такої долі, звичайно, ми потурбувались про утеплення будинку. Складно передати, як раділа жінка, вона вже давно планувала це зробити, а зараз, коли у будинку діти з інвалідністю віком від 2 до 8 років, потреба в утепленні стала ще більш актуальною.
Війна, вірус, карантин, падіння економіки – щодня у нас безліч викликів, але є люди, яким підтримка потрібна вже просто зараз. Тому б хотілось закликати компанії і корпорації, по можливості допомагати, ділитися з тими, хто зараз потребує цього найбільше, адже разом – ми сила, і разом ми здатні протистояти будь-яким складнощам. Допомагати може кожний!