ОЛЕКСАНДР ЛИСЮК: ЛЮДИ РОЗУМІЮТЬ, ЩО НАЙКРАЩЕ ЗБЕРІГАТИ ГРОШІ В КВАДРАТНИХ МЕТРАХ.

    Директор департаменту забезпечення Холдингової компанії – людина енергійна і ділова. У кабінеті не сидить: то на об’єкті, то у постачальників, то на нараді. І все ж, журналісту Альоні Білик вдалося розпитати Олександра Васильовича Лисюка про його роботу, про незмінні принципі компанії і дізнатися про те, чому головний закупник  «Київміськбуду» робить ставку на вітчизняного виробника. 

         – «Київміськбуд» створювався 58 років тому як структура, яка повинна була відродити столицю України, і, як показала історія, це у нього вийшло чудово . Ви , вступаючи на посаду директора департаменту забезпечення компанії, вивчали досвід попередників?

– Безумовно. Більше того, я свою роботу на посаді саме з цього й почав. Так що тепер можу виступати і як історик. Так от, перед Другою світовою війною киян налічувалося близько 850 тис. Наприкінці 1943 року в столиці залишилося лише 180 тис. осіб. Місто практично стояло у руїнах. У післявоєнні роки населення столиці стрімко зростало, і старі доіндустріальні методи ведення будівництва вже не могли забезпечувати потреби людей у житлі. Саме це стало поштовхом для якісних змін у подальшому розвитку Києва та будівельної галузі в цілому. А інструментом вирішення проблеми став «Київміськбуд». На сьогодні майже 90% квартир, які отримали кияни, побудовані нашою компанією. За весь період було зведено понад 44 млн. кв.м житла.

Створення «Київміськбуду», збільшення обсягів житлового та цивільного будівництва в столиці, впровадження індустріальних методів житлового будівництва змусило повністю змінити схеми поставок матеріалів. У той час з’явилися нові заводи з виготовлення будматеріалів. Вироблені в ті роки принципи поставки не змінилися досі.

          – Невже нічого за більш ніж піввікову історію не поміняли?

– Хотів би ще раз підкреслити, що незмінними залишилися принципи, а вони полягають у двох простих словах: «ціна» і «якість». Це те, що постійно треба відстежувати і тримати на контролі. Тому ми, наприклад , використовуємо вітчизняну цеглу, адже возити її з-за кордону – значить здорожувати будівництво. Та й взагалі, матеріали в основному вітчизняні, обладнання в більшій мірі європейське, китайське намагаємося не використовувати, а якщо використовуємо, то по мінімуму. Для цього у нас існує спеціалізований підрозділ, який і визначає ціну і якість продукції. Процедура контрактації договорів відбувається щорічно.

Матеріали нам постачають вітчизняні виробники з Київської та прилеглих областей. Нам важливий вітчизняний виробник, адже до нього, раптом що, легше пред’явити претензії. А якість матеріалів і побудованих з них будинків і нами, і постачальниками відстежується постійно.

У нас є «гаряча лінія». Реакція на листи забезпечена щотижня. Але ми намагаємося працювати так, щоб звернень із зауваженнями не було взагалі. Стандарти на кожен квадратний метр, квартиру, будинок одні й ті ж. У нас є інформація про кожний недолік у постпродажний період. Тобто навіть якщо ми побудували будинок і передали експлуатуючій організації , ми несемо за нього відповідальність. Іншими словами, просто сумлінно вирішуємо проблеми, які інколи виникають. Іноді, потрібно визнати, трапляються специфічні споживачі, які люблять писати «нагору». Чиновницько-бюрократичний механізм управління, в його хорошому розумінні, у нас ніхто не скасовував, а навіть навпаки – він добротно підтримується, зберігається і вимагає неухильного виконання.

        – Які інноваційні пропозиції впроваджує компанія?

–Ми розробили корпоративні стандарти. Наприклад, перевели документообіг в електронну форму. По-перше, це зручно, бо дає миттєве розуміння, скільки чого існує на сьогоднішній день. По-друге, це дає можливість нашим інвесторам бачити на екрані кожного дня, як росте його квадратний метр. Ми і від своїх партнерів вимагаємо, щоб у них були такі стандарти в партнерських відносинах з нами. У нас черга на контрагентів по 4-5 на кожне місце.

          – Чому інвестор купує житло саме в «Київміськбуді»? Які він отримує переваги?

– Причин, за якими йдуть саме до нас, декілька. По-перше, бездоганна репутація. Якщо говорять про «Київміськбуд», то знають, що наш майданчик простоювати 20 років не буде. По-друге, наша форма власності. Вона у нас комунальна, а це означає, що нею володіє територіальна громада. Нашими покупцями є, в основному, жителі Києва, а це означає, що наші інвестори безпосередньо є нашими ж і власниками . По-третє, «Київміськбуд» дотримується соціально відповідального ведення бізнесу. Це означає, що ми намагаємося будувати так, щоб у підсумку житло було комфортним, навіть якщо при цьому необхідно буде коригувати проект. Ну і причина четверта: у нас доступні ціни.

          – Але при цьому квадратний метр, наприклад, у Празі чи Варшаві значно дешевше …

– Так, житло дешевше, а життя в цілому – дорожче, тому що у нас дешевше комуналка, плата за майно і т. д. Наприклад, у Франції щорічна плата за великі будівельні об’єкти доходить до 5% вартості самого об’єкта. Якщо людина змогла купити собі замок, щорічно 5% його вартості віддає державі . У підсумку за двадцять років він оплачує ще один замок.

До того ж ціна не завжди залежить тільки від нашого бажання. Наприклад, якщо ми додаємо на певну територію людей, ми збільшуємо витрату електроенергії, води, транспорту. При цьому нам ставлять завдання дати додаткові системи водопостачання, поставити трансформаторну станцію, розподільники до цього будинку. І коли ми вирішуємо загальноміські проблеми, то це не тільки може затягнути здачу таких об’єктів, але і вплинути на ціну.

З іншого боку, – і це важливий момент – ми не коригуємо ціну квадратного метра на інфляційну складову. Ми отримуємо доходи і пускаємо їх, щоб гасити існуючі об’єктивні процеси подорожчання житла. Наприклад, закладаються інфляційні складові в бюджеті 3,5-4,5% за рік. При терміні будівництва об’єкта 24 місяці ми маємо мінімум 8-10%, які з’їдає інфляційна складова. Звичайно, ми постійно працюємо над тим, щоб утримувати найбільш толерантну ціну з точки зору покупця.

      – Яким чином компанія компенсує ці 8-10%?

– Економічний закон – чим більший виробництво, тим дешевше одиниця продукту. Для цього потрібен ефективний менеджмент. Треба бути на вістрі всього нового. Постійний контроль, хороші партнерські і правильні фінансові взаємовідносини між учасниками холдингу, витримування вимог корпоративних стандартів. Ми намагаємося створювати конгломерат із великими виробниками – вони довго будуть жити.

Дешевше виходить ще й тому, що оптові ціни завжди нижчі за роздрібні. Приміром, у нас відомі постачальники металу, для них ми – вигідний партнер, тому що беремо багато, і наступного року будемо брати не менше. Це дозволяє їм планувати свої виробничі обсяги. Тому вони тримаються за нас, а ми за них. Оптові поставки і є тими 3-5% меншою ціни, ніж на роздрібному ринку. Економія на опті дозволяє і нашим генпідрядникам компенсувати інфляційні з’їдання і непередбачені витрати, які можуть виникнути в будь-який період.

         – Чи позначилася минулий економічна криза на роботі компанії?

– Хто розуміє, той оцінить, що в період кризи не втратити темпи – це значить працювати на 40% краще, ніж в комфортних умовах. Вже рік біля керма холдингу нове керівництво. При цьому компанія на 4% збільшила обсяги будівництва. У цілому падіння по галузі -16% за обсягами, а ми спрацювали +4%, у результаті у нас виходить +20%. Ми спрацювали на п’яту частину краще, ніж будь-який наш конкурент, при цьому у всіх були однакові умови.

         – З чим це пов’язано?

– Просто є поняття інерційності – традиційно сформовані зв’язки. Наші генпідрядники розуміють, що якщо вони будуть халтурити – ми не будемо з ними співпрацювати і вони просто зупиняться. Ви розумієте, що таке тримати кранове господарство, автомобільну техніку, трудові колективи? Ми розвиваємо чесні взаємовигідні партнерські відносини.

          – Іншими словами, Ви впевнене дивіться в майбутнє?

– У нас місячний оборот становить до 200 млн. гривень, і ми можемо ще в два-три рази збільшити обсяги. Для компанії нескладно мультиплікувати будівельні компанії. Але для цього потрібен імпульс, тобто якщо різко підвищиться попит, ми відреагуємо на нього. Криза змусила людей зрозуміти, що найкраще зберігати гроші в квадратних метрах. Так що відповідь на ваше останнє запитання: впевнене «Так!» – У майбутнє ми дивимося з оптимізмом!