ДВОЄ З ДВАДЦЯТИ ВОСЬМИ.

 Напередодні 70-річчя з Дня визволення Києва від німецько-фашистських загарбників спільними зусиллями пошукових бригад України і Росії було встановлено імена двох воїнів Червоної Армії. Сьогодні, за сприяння Холдингової компанії «Київміськбуд», саркофаги з останками воїнів із Росії та Естонії передали для поховання на батьківщині.

Юні солдати, 20-річний естонець Артур Хооп  і 25-річний росіянин Михайло Малашенко, загинули на території Криму біля селища Глазівка у 1942 році. Їх останки, як і останки ще 28 воїнів Червоної Армії, були знайдені загоном Нижегірського військово-пошукового клубу «Патріот» під час щорічної Вахти Пам’яті, що проходила в Аджимушкайських каменоломнях. Встановити імена героїв вдалося завдяки смертному медальйону і напису на звичайному складаному ножику, що були знайдені біля останків загиблих. Пізніше дані про воїнів підтвердив Центральний архів міністерства оборони РФ, завдяки їм вдалось знайти і рідних солдат.

Як повідомив Голова ВГО «Закінчимо війну» Юрій Зубко, сьогодні саркофаги із останками воїнів буде переданий до Естонії і Росії. «Я думаю, що це велика перемога двох країн у тому, що ми змогли знайти цього бійця, героя війни, і те, що цей боєць знайде своє місце в естонській землі. Знайдені останки і російського солдата, сьогодні він також відправиться на батьківщину».
Прикметно, що такі події найчастіше трапляються саме напередодні урочистих вшанувань героїв війни. У Палаці ветеранів велелюдно. Вклонитися праху радянських воїнів зібралися представники ветеранських і пошукових організацій, працівники консульського відділу міністерства закордонних справ Естонії, побратими з Міжрегіонального Фонду увічнення пам’яті загиблих при захисті Вітчизни (Росія). Його координатор, Андрій Лященко, не вперше приїздить на передачу останків. Для нього увічнення пам’яті воїнів, загиблих у роки війни, справа всього життя.

«Повернення останків на батьківщину, в першу чергу, дуже важливо для родичів, – говорить Андрій Лященко. – Якої б віри не був солдат, він повинен повернутися в рідну землю. Зайняти своє місце на небесах, повернутися з війни. Війна незакінчена, поки не похований останній солдат, от сьогодні ще одна сторінка війни закінчилася. Ще двох воїнів ми повернули з війни».
Також він розповів, що саме до Міжрегіонального Фонду увічнення пам’яті загиблих при захисті Вітчизни звернулися представники Естонії з проханням допомогти доставити рядового Артура Хоопа для поховання на батьківщині. Між організаціями підписано двосторонню угоду про співпрацю. Завтра, саркофаг з останками воїна доправлять до Іван-города, що на кордоні з Естонією, і саме там відбудеться його урочиста передача рідним.

    Директор консульської служби Міністерства закордонних справ Естонії Айвар Тсарскі помітно хвилюється. Для нього, кадрового дипломата, така подія вперше. «Я дякую від імені всіх жителів Естонії всім людям, які проробили таку величезну роботу. І, звичайно ж, це великий день для родичів. Головне, щоб залишились знаки, за якими можна ідентифікувати людину. Ми маленька держава, може у нас не так багато роботи проходить у цьому напрямку, як в Україні, але ті бригади, які у нас є – вони також шукають», – говорить Айвар Тсарскі.

В свою чергу заступник голови ВГО «Закінчимо війну» Віктор Потапенко, який безпосередньо брав участь у пошукових роботах під час Вахти Пам’яті «Ажимушкай 2013, розповів як знайшли солдат і як відшукали їх родичів. «Коли знайшли останки Артура Хоопа, почали пошуки родичів. Дали оголошення на сайт місцевої талліннською газети , що знайдений такий от солдат, ось його дані, ось адреса, звідки він призивався. Далі підключилося Талліннське телебачення, на якому йде програма, схожа за форматом на відому програму «Жди меня» і  відгукнулися родичі».
У 20-річного Артура Хоопа своєї родини ще не було, нині в містечку Елва живе племінник, і саме там, біля могили своєї матері, естонській воїн знайде вічний спочинок. Саркофаг з останками Михайла Малашенка відправиться у Брянську область, де мешкають рідні солдата.
Передача останків це особлива подія не тільки для рідних. «Кожен пошуковець, який знайшов солдата, він уже з ним на все життя, – говорить Віктор Потапенко. – Його доля, так би мовити, переплітається з долею цього воїна. І до моменту поховання це твій біль, думаєш про це постійно».

Отець Сергій, давній духовний побратим пошуковців, проводить заупокійну молитву за загиблими. Присутні на панахиді кладуть квіти на саркофаги і щиросердно дякують пошуковим загонам за їх діяльність. Серед учасників церемонії Голова правління військово-історичного об’єднання «Front Line» Андрій Лазурін (Естонія), представник об’єднання військових музеїв Естонії Мааргус Сініметс, Голова Всеукраїнської спілки учасників війни, генерал – полковник Володимир Воронцов, директор Палацу ветеранів Володимир Іонкін, заступник голови Державної служби з питань інвалідів  та ветеранів України Володимир Мороз.

 Віктор Іщенко, представник Української Спілки ветеранів  Афганістану,  згадав батька – Федора Калістратовича, бойового льотчика, генерала, з яким неодноразово брали участь в передачі останків і у перепохованні. «Це наш військовий обов’язок і наша військова честь, – говорить Віктор Іщенко. – Душа, тіло, останки повертаються на батьківщину. На могилі обов’язково буде встановлений якийсь пам’ятний знак. І цей пам’ятний знак буде попередженням молодому поколінню про жахи війни».
Пошукові роботи ВГО «Закінчимо війну» вже не вперше  підтримує Холдингова компанія «Київміськбуд».  Для керівництва будівельного підприємства непорушною істиною є турбота про ветеранів, і не тільки працівників компанії.

   Юрій Зубко, Голова ВГО «Закінчимо війну»: «Це робота патріотична, морально-виховна, яка дає сьогодні розуміння людині, що таке пам’ять, коли ніхто з воїнів не забутий, як не забуті криваві події Другої світової війни. У зв’язку з цим хочеться особливо подякувати нашому соціальному партнеру ХК «Київміськбуд», керівництво якої розуміє необхідність такої роботи і всіляко підтримує. Наша організація була створена 8 років тому з ініціативи пошукових загонів. Рух «Закінчимо війну» працює у всіх регіонах України, проводяться пошукові експедиції, за ці роки знайдено сотні бійців, які загинули в період Великої Вітчизняної війни, встановлені  імена загиблих солдатів, в тому числі і сьогоднішніх героїв , які віддали життя на Аджимушкаї».