ТЕТЯНА МАРКОВА: ЛЮДИ, ЯКІ ВТРАТИЛИ ЖИТЛО, ПОВИННІ ОТРИМАТИ ФІНАНСОВУ КОМПЕНСАЦІЮ

Директор Департаменту продажу та маркетингу “Київміськбуд” Тетяна Маркова в ефірі телеканалу “Київ” розповіла про те, як війна змінила ринок нерухомості, якими будуть ціни на квартири і що може допомогти вирішити проблему зруйнованого житла в найкоротші терміни.

– Яка ситуація з відновленням будівництва на об’єктах компанії? 

Ситуація не проста, але ми крок за кроком намагаємося відновити будівництва, які змушені були зупинити через напад Росії на Україну. Кілька об’єктів запустили з початку червня, надзвичайно відчутний брак будівельників. У нас в роботі 30 ЖК, це 2,5 мільйона квадратних метрів. Якщо до війни на будмайданчиках працювало до 10 тисяч людей, сьогодні вдалось забрати заледве 500 робітників. Це п’ять відсотків.

– Коли очікувати на житло інвесторам, які вже придбали його у будинках і на скільки зміщуються графіки здачі в експлуатацію?

Житлові комплекси буде добудовано однозначно. Київміськбуд завжди всі об’єкти доводить до закінчення, чого б це нам не вартувало. Так було, є і буде. Але терміни, звичайно, дещо зміняться. Три місяці вимушеного простою, відчутний брак робочої сили і техніки – головні зусилля зараз зосереджені на майже готових будинках, щоб можна було добудувати, ввести в експлуатацію і передати людям житло. Але поступово будемо відновлювати будівництва на всіх ЖК, хай і малими силами, але будуватимемо.

– Чи відновили продаж житла і чи воно здорожчало?

З першого дня війни реєстри нерухомості були закрити і у всіх забудовників продажі нерухомості були поставлені на паузу. Ми відновили продажі з 1 червня. У перші ж дні ми продали 3 квартири і ще на кілька квартир люди взяли заявки. Це квартири у введених будинках і житлових комплексах високої готовності. До довоєнних показників дуже далеко, оскільки у мирний час кількість проданих квартир складала до 20 в день. Зрозуміло, що поки буде йти війна, на великі обсяги продажів марно сподіватися. Люди не знають, що буде з ними завтра і чи прокинуться вранці, у такій ситуації менш за все думаєш про нову нерухомість.

Щодо цін, у ціні квадратного метра 65% – вартість матеріалів, 35% – вартість роботи. Роботи подорожчали на 10%, матеріали – на 35%. Висновки робіть самі.

– Як війна змінила ринок нового житла в Україні?

Війна вплинула на всі сфери нашого життя, ринок первинної нерухомості практично не працює, ринок вторинки просів і заледве дихає. Зараз усі ми намагаємося пристосуватися до умов, в яких доводиться жити і шукаємо шляхи не лише відновлення будівництва, а й шляхи реалізації нерухомості. Багато людей залишились без роботи, багато виїхало, довоєнні заощадження зменшуються. Державні іпотечні програми не працюють. Комерційні банки готові надавати кредити на купівлю нерухомості, але їм також доводиться балансувати, коли НБУ різко піднімає облікову ставку* з 10% до 35%.
*(Облікова ставка – це норма відсотка, що стягується Національним банком України при рефінансуванні комерційних банків).  

А оскільки будівництво один із потужних драйверів економіки, то його активізація критично важлива для країни. Зараз ми переглядаємо програми реалізації нерухомості, будемо пропонувати людям різні інструменти для купівлі, бо ми, як забудовники, зацікавленні у продаж, а люди – в новому житлі. Запит є, але ресурси переважно обмежені.  

– Чи буде брати участь компанія у будівництві житла для тих, хто втратив його внаслідок боїв?

Я переконана, що певним чином всі забудовники будуть брати участь у відновлені країни. Занадто багато зруйнували російські окупанти. Щоб відновити пошкоджені будинки і збудувати нові потрібні роки, але без допомоги держави, без альтернативних шляхів фінансування тут не впоратися. Якщо Київ постраждав не сильно, то передмістя зазнало значних руйнувань. Чернігів, Харків – окремі райони практично зруйновані вщент. Про окуповані міста сьогодні і говорити не доводиться. Головне зараз – перемогти ворога на нашій землі, а будівельники все відбудують. Як показує історія – такі виклики не вперше.

– Як на Вашу думку можна вирішити проблему зруйнованого житла у найкоротші терміни?

На будівництво одного будинку в середньому йде 2-3 роки. Тому, вирішити проблему у найкоротший термін навряд чи вдасться. Тимчасові модульні будинки теж не вихід, в них можна якийсь час перебути, але не жити роками, особливо з дітьми. Держава заявила, що готова викуповувати житло, яке вже збудоване або має високий ступінь готовності, але ще нереалізоване, це частково може допомогти вирішити проблему якоїсь кількості постраждалих людей. Але саму проблему швидко не вирішить. Тим більше, що на момент введення будинків в них практично не залишається вільних квартир.

Інші експерти пропонують домовлятися з власниками кількох об’єктів нерухомості, які купували квартири, як інвестиції, щоб в них тимчасово заселяти людей, які втратили житло. Навзамін держава фінансує ремонт в них.

Люди, житло яких постраждало, повинні отримати фінансову компенсацію і надалі розпоряджатися коштами на власний розсуд. Хтось одразу буде шукати варіанти на вторинному ринку, інші почнуть вкладати в житло, що будується. Потрібна доступна державна іпотека і лізінгові програми, які будуть захищені на законодавчому рівні від фінансових коливань.

Ніхто не чекав війну, ніхто не має готових рішень, але, спираючись на повоєнний досвід відбудови після Другої світової – лише будівництво зрушувало економіку з мертвої точки, а значить потрібно максимально підтримати галузь. Але головне зараз – перемога. Відвоюємо, переможемо, відбудуємо!